Фрагмент відео з програми "Історична правда з Вахтангом Кіпіані за 21.12.14 Таємниці Тустані"

Життя в печері: побут перших експедицій. Верхній майданчик Великого Каменя. Кін. 1970-х рр.

Вхід у печеру, де жили перші експедиційники. Верхній майданчик Великого Каменя. Кін. 1970-х рр.

Експедиція Дублянського сільськогосподарського інституту. Верхній майданчик Великого Каменя (над верхньою печерою). Кін. 1970-х рр.

Михайло Рожко біля намету. Село Урич. 1980-ті рр.

Звичайна трапеза в експедиційному наметовому таборі біля Каменю. Олекса Сорокаліт, Роман Сулик, Юрій Лукомський, Ліда Замора та ін. Сер. 1980-х рр.

«Обідали ми за спільним довгим столом, де завжди панувала благодушна атмосфера: жарти, сміх, анекдоти з безлічі приводів. Найпершим оповідачем був сам Рожко. Він був просто невичерпним джерелом анекдотів та бувальщин. Жарти в експедиції були виключно добродушними та мали, як правило, продовження: перетворювались на веселі традиції чи “легенди”» — учасник експедиції Дмитро Досин. Сер. 1980-х рр.

«Під каменем стояв великий військовий намет і кілька менших. Великий намет на той час був основною “базою”, а це означало, що там — грілись, їли, співали, спілкувались, слухали шефа і пізнавали себе...» — учасниця експедиції Зірка Матчак.

Експедиційний наметовий табір біля Каменю. 1970-ті рр.

Заготівля дрів біля експедиційної хати, неподалік сільської школи. 1980-ті рр.

«Жили в хаті пані Михалкової, крайній по дорозі від церкви на Камінь. Спали на сіні, й перед сном Олекса Сорокаліт розповідав “казочки дідуся Панаса”, від яких заходилися сміхом до кольок» — учасниця експедиції Віта Сусак.

Михайло Рожко та пані Михалкова — господиня хати, у якій зупинялася експедиція. 1980-ті рр.

Одна зі старих експедиційних хат в селі Урич. Поруч—будівництво бази Карпатської архітектурно-археологічної експедиції. 1990-ті рр.

Сніданок експедиції реставраторів, які очищали скелі від вандалізмів. Студенти кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка»: Анастасія Зарічна, Анастасія Янків, Олена Ганчевська, Катерина Стремецька, Роман Паращич, Ігор Білас; з ними — Андрій Котлярчук, керівник експедиції. 2014 р.

Відпочинок археологічної експедиції студентів Дрогобицького педагогічного університету та членів ОУМ «Спадщина». 2008 р.

Готують їжу у казані на скелі. Підкидає дрова у вогонь відома учасниця експедиції — «Зірка» — Матчак Зоряна Євгенівна; позаду — Леся Сулик. 1979 р.

«Цікавим було абсолютно все: підйом і перший сніданок, робота на розкопках (що було головним!), другі сніданки (яких неймовірно чекали) та обіди (ох, які смачні і завжди всім вистачало!); вільний час, і вечері» — учасниця експедиції Марія Сойка.

Другий сніданок на дитинці: канапки, лимони. Кін. 1970-х — поч. 1980-х рр.

Другий сніданок на дитинці: чай у великому військовому термосі і канапки на розкоп приносили чергові по кухні. Кін. 1970-х — поч. 1980-х рр.

Карпатська архітектурно-археологічна експедиція в одному зі своїх виїздів. Поч. 1980-х рр.

Експедиційники Віктор Сусак, Віта Сусак, Марта Антків та інші біля бази КААЕ. Поч. 1990-х рр.

Натурні обстеження Тустані. Експедиція Дублянського сільськогосподарського інституту. Сер. 1970-х рр.

Подяка учасникам однієї з перших експедицій Дублянського сільськогосподарського інституту наприкінці польового сезону. І-пол. 1970-х рр.

Микола Кацал з дружиною від’їжджають до Львова на роверах. Юрій Лукомський, Роман Сулик, Микола Кацал, Андрій Тягнибок, Михайло Рожко, Ганна Рожко, Віктор Сусак, Любов Кацал, Олекса Сорокаліт, Софія Бурак, Ліда Замора та ін. Урич, біля церкви. 1980 р.

Мандрівка експедиційників у гори на Сколівщині. Андрій Парубій, Орест Круковський та ін. 1986 р.

Один раз на рік, наприкінці експедиції, на знак подяки за роботу влаштовувалися екскурсії для учасників. Тут — відвідини церкви Святого Юра у Дрогобичі. Сер. 1980-х рр.

Остання ватра — закриття сезону. Салютують з гармати. Кін. 1980-х рр.

«Експедиція була небувалим явищем. У той час, коли не лише Україна як держава, а й дух майже кожної людини, здавалось би, були затиснуті у залізних лещатах, саме в експедиції цей пресинг кудись зникав: легко дихалось, говорилось, співалось, і... наче виростали крила. Експедиція була оазисом у тодішній духовній задусі» — учасниця експедиції Оля Гісь.

Підсумкова експедиційна ватра останньої суботи вересня. Острий Камінь. 1987 р.

Весілля експедиційників Юрія Лукомського та Наталії Лукомської. Михайло Рожко, Ігор Андрушко, Віктор Сусак, Роман Сулик та інші на подвір’ї в Наталії Лукомської у Ходорові. 1985 р.

Остання ватра сезону: початок традиції. Микола Гайда, Ігор Андрушко, Марта Антків, Олег Фешовець, Софія Каськун, Михайло Рожко, Ганна Рожко, Юрій Токарський, Роман Могитич, Юрій Волощак, Юрій Лукомський, Михайло Цапко, Наталка Лукомська, Віктор Сусак, Олекса Сорокаліт та інші. Кін. 1970-х рр.

«Навіть якби Михайло Федорович нічого, окрім такого явища, як експедиція, не створив, цього було б цілком достатньо, щоб вважати життя прожитим не марно» — учасниця експедиції Оля Гісь.

Ватра з нагоди 40-ліття експедиції в Тустані. Острий Камінь. 2011 р.

Наметовий табір. Позаду — плакат дрогобицьких альпіністів, які таборували окремо. Кін. 1970-х рр.

Завершення експедиції: табір згорнули, і йдуть донизу відправлятися додому. Кін. 1970-х рр.

Карпатська архітектурно-археологічна експедиція на виїзді. Володимир Парубій, Тарас Романюк, Андрій Парубій та ін. Сер. 1980-х рр.

Родини Михайла Рожка та Юрія Токарського біля криниці. Поч. 1980-х рр.

Ганна Рожко з дітьми — Василем та Мирославою — біля криниці. Поч. 1980-х рр.

Екскурсія працівників заповідника до Плісненська та Підгорецького замку. 2016 р.

Подяка ковалю Олексію Іванову, учаснику реставраційної експедиції з Львівської академії мистецтв, за реставрацію надгробків старого цвинтаря в Уричі. 2015 р.

Екскурсія з учасниками реставраційної експедиції на скелі Жолоб. Олексій Іванов, Анна Гарбарчук, Наталія Гаркот, Роман Стрехалюк; присіли: Андрій Котлярчук, Олександр Поліщук. 2015 р.

Андрій Котлярчук проводить екскурсію реставраторам пам’яток на Острий Камінь. Анастасія Янків, Анастасія Зарічна, Роман Паращич (студенти кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка»). 2014 р.